Протягом останніх місяців серед кількох (три сімейні пари) моїх знайомих близьких і не дуже різної вікової категорії, які одружені більше 7-ти років і мають, як мінімум, одну дитину, виникла така от сімейна проблема: чоловік знайшов іншу, а все, що було до цього – для нього була одна суцільна мука. При цьому дані сімейні пари складаються з адекватних людей, мають освіту, роботу, комфортні умови існування, без шкідливих звичок, психічних відхилень, вік від 30 до 50, зовнішність жінок - доглянута, жінки про зраду дізналися. На додачу про подібні ситуації досить часто розповідають то тут, то там. Один мій близький знайомий, який знаходиться в процесі зради, звернувся до мене з конкретним запитанням «Що робити дитину шкода, а без любові саме ось цієї другої жити не зможу...».В свою чергу, це змусило задуматися над наступним: яка роль сім’ї у нашому житті? як її зберегти і чи є в цьому сенс? що робити з постраждалими сторонами?
Мої роздуми замкнулися в коло. В Аллатра, вопль Ангела неоднозначно зазначено, що все це не ті бажання, які відволікають від основного; далі в Аллатра коротко згадано, що любов між чоловіком і жінкою несе в собі велику силу. Більш нічого конкретного не пригадую у Сенсея. Мені здається, що в побуті почуття все одно рано чи пізно притупляються, а як же обійтися без побуту?.... елементарні потреби тіла треба задовольняти постійно, а скільки уваги потребують новонароджені….. Дрібних причин, хто кого чим дістав, можна знайти вагон, коли під одним дахом живеш…. Так що ж після цього відразу дивитися по сторонам і починати все спочатку?... Не вжилися, добре, а що робити з дітьми, особливо маленькими, віддати у притулок…, бо чоловіки чомусь у більшості випадках відразу про них забувають і треба опускатися до примусового стягнення аліментів. Чи може треба масово практикувати по кілька офіційних дружин для одного чоловіка?.... Бо саме з чоловічого боку виникає найчастіше зрада… Може просто махнути рукою, хай собі йде? Повторюся, а діти, якщо вони маленькі, і якщо немає кому допомогти з ними?... Може взагалі сімейне життя обминати? а що ж буде, коли так почнуть робити всі.....
Сама вісім років заміжня, двоє маленьких дітей, до подібної проблеми не доходило. Але чи я застрахована від того, що завтра раптом мені не заявить моя друга половинка «мені все набридло, я всі роки терпів і грав роль»?.... Звичайно, бувають, конфліктні ситуації, але більш-менш спокійно минають….
Хто що думає? Особливо цікавить думка сімейних. Ситуації, коли наявне рукоприкладство, алкоголь, наркоманія і подібні серйозні вади, опустимо, це окрема обширна тема. Ось, коли все нормально, чому ж от так? У більшості випадків сімейне життя починається з бурхливих почуттів, літаємо на крилах…, чого ж не вистачає в результаті?
|